Пам’ять, що об’єднує: до річниці Голодомору
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів невинних людей, які стали жертвами Голодомору 1932–1933 років — однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Це був не просто голод, а свідомо організований сталінським режимом геноцид українського народу, спрямований на знищення нашої ідентичності, культури та прагнення до свободи.
Голодомор торкнувся кожної української родини. Міста й села спорожніли, зникали цілі покоління. Та попри жахіття та невимовний біль, українці вистояли. Пам’ять про трагедію стала основою нашої національної свідомості, нагадуванням про цінність людського життя й обов’язок берегти свою державність.
Сьогодні, коли Україна знову захищає свою свободу, ця пам’ять особливо гостра. Вона вчить нас єдності, стійкості й відповідальності за майбутнє. У цей день ми запалюємо свічку пам’яті — як символ незламності, скорботи та поваги до тих, чиї голоси назавжди залишилися у тиші 1933-го.
У ліцеї проведені бесіди "Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу", лекції "Пам'ять немає історії в часі", історичні екскурси на тему "Книга пам'яті: сторінками Голодомору".
Нехай же світло свічки стане нагадуванням: ми пам’ятаємо. Ми вшановуємо. Ми продовжуємо боротьбу за правду і свободу.
https://youtube.com/shorts/xJEKroYxwqw?si=MlFwzpF3WlQ3OSrP
