Адаптація учнів 5-х класів 2024-2025 н.р.
Згідно з річним планом роботи на 2024 -2025 н.р. здійснювалося комплексне вивчення рівня адаптації учнів до навчання.
Практичний психолог Гецій Д.М. після проведення корекційно- розвивальних та діагностичних занять зазначила, що серед учнів 5 класу можна виділити 3 групи:
1-ша група 16 учнів (64%) має високий рівень адаптації. Ці учні до закладу освіти ставляться позитивно, адекватно сприймають шкільні правила та вимоги, легко засвоюють навчальний матеріал, активно приймають участь в шкільному житі. Поведінка учнів чемна, під час уроків діти виявляють велику увагу, самостійність, зібраність та сумлінність. Вони не потребують контролю зі сторони вчителя, з однокласниками дружні та доброзичливі взаємини.
2-га група 6 учня(24%) мають середній рівень адаптації, ці учні загалом ставляться до навчального закладу позитивно, відвідують шкільні заняття без негативних переживань, розуміють та засвоюють навчальний матеріал у тому випадку, якщо вчитель пояснює його досить детально та наочно. Учні виявляють зосередженість тільки тоді, коли займаються цікавою для себе діяльністю. Доручення виконують сумлінно, товаришують з більшістю однокласників, потребують додаткової допомоги батьків.
3-тя група 3 учні(12%) мають низький рівень адаптації У навчальному закладі в цих дітей переважає зміна настрою то пригнічений, то піднесений. Вони часто скаржаться на погане самопочуття. Шкільний матеріал діти здатні засвоювати фрагментарно, їм вкрай важко працювати самостійно, під час виконання самостійних завдань учні не виявляють цікавості; потребують постійного, систематичного контролю як збоку вчителя, так і з боку родини. Доручення виконують під контролем. Ці учні пасивні, інертні. У класі не мають близьких друзів.
Для дослідження практичним психологом Гецій Д.М. використовувались наступні методики:
-Методика визначення рівня самооцінки «Моя самооцінка»;
- Соціометричне дослідження Дж. Морено;
- Оцінка рівня шкільної тривожності Філіпса;
- Проективна методика «Дерево»;
-Анкетування «Мій клас» (методика Боврозера у модифікації Ю. Гільбуха).
Аналіз результатів:
У 5-А класі навчається 15 учнів (кл. керівник Лешко Т.В.), у 5-Б класі навчається 15 учнів (кл. керівник Гавран В.І.) .Класні керівники звернули увагу на те що, перехід учнів із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду. Тому адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму. Більшість учнів вважає перехід у основну школу як важливий крок у своєму житті. 15(75%) учнів пишаються тим, що вони подорослішали, 4(19%)учні вважають, що в їх житті не чого не змінилося, 2(5%) проходять важчу адаптацію, що пов’язано з їх соціально-психологічним розвитком.
Практичний психолог Гецій Д.М. після проведеного дослідження зазначила:
- високий рівень тривоги мають 2 учнів (8%);
- низку самооцінку має 1 учень (4%) ;
- надвисоку самооцінку 8 учнів (32%).
Такі результати можуть бути пов’язані з різкими змінами умов до навчання, різноманітними та більшими ускладненнями вимог, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються. Тому вся корекційно-розвивальна робота була направлена на підтримку емоційно-вольової сфери учнів.
Під час дослідження також вивчався рівень згуртованості, який на початок вересня був низький, після проведення циклу корекційних занять став середнім.
Було розроблено рекомендації адміністрації, учителям, батькам необхідно:
- ураховувати індивідуальні та психологічні особливості школярів;
- постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;
- здійснювати обов’язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;
- створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортне, не боялась розкривати світ власних емоцій;
- упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;
- розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку»;
- формувати навички самоконтролю й самооцінки:
- аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;
- запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів.
