A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Плосківський ліцей Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області
Закарпатської області

Готовність учнів 1-го класу до навчання у школі 2024-2025 н.р.

Дата: 29.11.2024 14:03
Кількість переглядів: 468

Фото без опису

 

Мета адаптаційного періоду в 1 класі: створення у дитини уявлення про школу як місце, де вона буде прийнята і сприйнята такою, якою вона є з усіма своїми почуттями, думками, знаннями, проблемами, великими і малими подіями в особистому житті. Період адаптації в 1 класі є доволі нелегким для дітей. Цей процес супроводжується певними змінами в емоційному стані дитини (зростанням внутрішньої напруженості, підвищенням тривожності та можливим зниженням самооцінки. Тому проблема адаптації дітей до школи актуальна і потребує особливої уваги. Початок навчання це як нова сторінка історії життя, у дітей з’являється завдання які потрібно виконувати , новий режим дня, нові друзі, однокласники щоденний потік  інформації яку потрібно зрозуміти та запам’ятати.

 У відносно сприятливих умовах навчання психологічна напруга звичайно починає зменшуватися через 1,5 – 3 місяці. Емоційне самопочуття й самооцінка стабілізуються, навчальна діяльність стає продуктивною, зникає внутрішня напруга. Діти із задоволенням ходять до школи, виконують завдання та  вимоги  учителів і батьків. Але війна в країні залишає свій відбиток на всьому. Часті сигнали сирени, спуски до сховища та години очікування відбою тривоги все це впливає на період адаптації першокласників. Саме тому процес адаптації у учнів особливо першокласників може відбуватися трохи довше ніж зазвичай.

                       Особливості адаптації першокласників

Адаптацію інколи розуміють як процес пристосування. Проте адаптація не лише звикання до чогось. Це здатність розвиватися в тому середовищі, в яке потрапив.

Чинники, що впливають на успішність адаптації дитини до школи:

  • функціональна готовність до початку систематичного навчання: організм дитини повинен досягти такого рівня розвитку окремих органів і систем, щоб адекватно реагувати на дії зовнішнього середовища.
  • вік початку систематичного навчання: не випадково
  • стан здоров’я: це один з основних факторів, що впливають не лише на діяльність і успішність процесу адаптації до школи, а й на процес подальшого навчання. Найбільш легко адаптуються здорові діти.
  • рівень тренованості адаптаційних механізмів: безумовно, першокласники, що відвідували раніше дитячий сад, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», не звичні до тривалого перебування в дитячому колективі;
  • особливості життя дитини в сім’ї: велике значення мають такі моменти як психологічна атмосфера в сім’ї, взаємостосунки між батьками, стиль виховання, статус дитини в сім’ї, домашній режим життєдіяльності дитини тощо;
  • психологічна готовність до шкільного навчання: психологічна готовність передбачає інтелектуальну готовність (рівень розвитку пізнавальних здібностей), емоційно-вольову готовність (емоційна зрілість, адекватність емоційного реагування, вольова регуляція поведінки) і особову готовність (мотиваційна готовність, комунікативна готовність);
  • раціональна організація учбових занять і режиму дня: однією з головних умов, без яких неможливо зберегти здоров’я дітей протягом навчального року, є відповідність режиму учбових занять, методів викладання, змісту і насиченості учбових програм, умов зовнішнього середовища віковим можливостям першокласників;
  • відповідна організація рухової активності дитини: рухова активність – найефективніший спосіб попередження і своєчасного запобігання стомлення, підтримки високої працездатності.

Дезадаптація

Ознаки дезадаптації:

  • труднощі у навчанні, стійка неуспішність;
  • порушення взаємин з однолітками, батьками, вчителем;
  • небажання відвідувати школу;
  • соматичні появи (головний біль, порушення сну, апетиту, біль у животі);
  • пригнічений настрій, підвищена втомлюваність, глибокий спад працездатності наприкінці дня, тижня;
  • підвищена тривожність, плаксивість, невміння будувати стосунки з дорослими, дітьми;
  • відставання у навчанні;
  • емоційні порушення;
  • прояви дефіциту уваги, неготовність до тривалого спілкування.

Чим можна допомогти?

- безумовне прийняття дитини, незважаючи на ті невдачі з якими дитина може зіткнутися;

     -  створення умов для розвитку самостійності у поведінці дитини.

Для детального вивчення адаптаційного процесу учнів 1-го класу  були використані наступні діагностичні методи:

  • Здійснення спостережень за емоційним станом учнів під час освітнього процесу;
  • «Орієнтовний графічний субтест» А.Керна-Я.Йєрасека (за ПКК з проблеми «Готовність та адаптування 1-х класів до навчання у школі»);
  • проективна методика «Будиночок»;
  • проектина методика «Кульки»;
  • проективна методика «Дерево» (Джон і Дайан Лампен);
  •  тест «Визначення мотивації школяра до навчання у школі» (О.Ануфрієв, С. Костроміна;
  • Індивідуальна бесіда з класним керівником.

Дослідження проводилося протягом вересня- листопада 2024 року, з учнями 1 класу та класним керівником Гудачок Н. Г..

Загальна кількість респондентів 10 осіб (усіх учнів класу 14).

З них дівчаток ___5___, хлопчиків___5___

Результати проведення «Орієнтовний графічний субтест» А.Керна Я.Йєрасека (за ПКК з проблеми «Готовність та адаптування 1-х класів до навчання у школі»):

Високий рівень адаптації – 20%;

Середній рівень адаптації – 80%.

Результати проведення проективної методики «КУЛЬКИ» на визначення рівня самооцінки учнів:

Висока самооцінка- 6 (60%)

Середня самооцінка- 2 (20%)

Низька самооцінка- 2(20%)

Діти мають різний рівень самооцінки  що відповідає їх віковій нормі так як їх самооцінка в молодшій школі лише починає формуватися але задатки до якого рівня самооцінки вони відносять себе вже можна побачити завдяки результатам використаної методики та методу спостереження.

Результати проведення методики  Тест «Визначення мотивації школяра до навчання у школі».

За результатами тестування:

 у 2 учнів  сформоване ставлення до себе як до школяра, висока навчальна активність.

у 4 учнів ставлення до себе як до школяра практично сформоване.

 у 3 учнів  позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює позашкільними справами.

 у 1 учня ставлення до школи негативне.

Висновки

Проведене дослідження було спрямоване на вивчення рівня адаптації та прояву ознак дезадаптації у першокласників.

За результатами спостереження та оцінки класного керівника:

  • більшість дітей мають високий та середній рівень адаптації;
  • найбільш поширеними факторами дезадаптації першокласників є недостатня довільність психічних функцій; надмірна фізична активність; порушення інтелектуальної діяльності; неготовність до школи.

В результаті:           Адаптовні – 8 унів (80% )

                                  В процесі адаптації- 2 учнів (20%)

Таким чином за отриманими результатами по діагностичних та проективних методиках можна побачити  що 2 учнів  потребують трохи більшої уваги в начальному процесі так і в формуванні позитивного ставлення до школи, індивідуальної роботи з психологом. Батькам, класному керівнику рекомендується підтримувати дітей які ще проходять процес адаптації.

Отже, в цілому рівень адаптації першокласників до навчання у школі є достатній. За результатами анкетування та бесіди з класним керівником в класі переважає більшою мірою позитивна атмосфера, діти ще тільки вчяться товаришувати та взаємодіяти разом, вони досить активні, доброзичливі, допитливі. Учні намагаються докладати багато зусиль для розуміння навчального процесу, стараються допомагати один одному та чути вчителя.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора